Враження про навчання за програмою обміну Erasmus+ в Університеті Турку (Фінляндія)
Олег Чупринський – Факультет електроніки, Еразмус+, Універитет Турку (Фінляндія)
Навчання в Фінляндії
“Ми дотримуємось концепції неперервної освіти (lifelong learning)” — саме цими словами описала викладач одного з моїх курсів в Університеті Турку бачення освіти у фінів.
Я закінчую період обміну у Фінляндії і вирішив описати свої враження від навчання, завершивши усі курси та зробивши підсумок і детальний аналіз ефективності навчання за програмою Erasmus+.
Що я отримав від програми:
• Виховання самостійності та відповідальності за свої дії
• Покращення планування свого часу та бюджету
• Отримання актуальних та практичних знань
• Мультикультурне середовище та подорожі
• Вміння ставити пріоритети та поєднувати роботу в університеті із заняттями спортом та вільним часом (work-life balance, як це називають в англомовних країнах)
Говорячи про навчальний процес у Фінляндії, вважаю важливим зазначити те, що розклад занять студент складає самостійно, існує тільки певна вимога до отримання достатньої кількості кредитів. Для України це доволі незвично, оскільки кількість обов’язкових курсів в університетах зазвичай сильно перевищує предмети на вибір (якщо такі існують). Відповідно, приходячи на заняття ти усвідомлюєш що саме ти отримаєш від курсу та для чого ти його обирав.
Мене вразила можливість покинути курс, якщо він тобі не подобається. Я спробував себе в сфері Інтернет захисту, але зрозумівши, що ця тема не є для мене цікавою, а кількість кредитів дозволяє мені не закінчувати роботу над предметом, я поставив пріоритет на інших курсах та зосереджувався на них.
Ще одним здивуванням для мене була кількість людей у бібліотеках. Концепція постійного вдосконалення тут дійсно працює, а бібліотека, не дивлячись на велику кількість місця, кишить студентами, які працюють над саморозвитком та вдосконалюють свої знання з курсів. З іншого боку, наш університет не може надати базу літератури та доступ до ресурсів, які доступні у Фінляндії. Окрім того, сама освіта в Україні не завжди є безкоштовною, а стипендія не дозволяє студентам задовільнити базові потреби. Тому ці речі варто враховувати, порівнюючи навчання в обох країнах.
Щодо навчання – навчатись потрібно багато, оскільки студент має велику кількість домашнього завдання. Самі завдання різняться залежно від курсу, що буде описано далі. Великий акцент робиться на забороні плагіату — краще не пробувати щось списувати, а якщо не знаєш — консультуватись із викладачем або однокурсниками.
Узагальнити заняття нереально, оскільки викладання курсів у кожного своєрідне. Система, яка існує тут, напевно, буде незвичною для пересічного українського викладача — немає суворого навчального плану, якому треба слідувати. Наприклад, вчителі у школах мають загальний план на всю Фінляндію, який оновлюється кожні 10 років. Школи кожного міста збираються та вирішують що є найважливішим для них і відповідно до цього “коригують” план під власні потреби. Відповідно, кожна школа старається слідувати загальній візії, але методи, якими вони досягають поставлених завдань кардинально різняться.
“Нас ніхто не перевіряє, ми самі обираємо книги, за якими викладаємо та розпоряджаємось бюджетом, який нам дають” — фраза вчителя однієї зі шкіл, яка мені просто не вкладалась в голові.
Предмети
До приїзду на навчання мене попередили, що не всі курси, які ти вибираєш в Україні буде можливо вивчати по приїзду. Так і відбулось — у моєму навчальному плані залишився тільки один курс, на який я реєструвався в моєму університеті. До цього потрібно бути готовим і мати запасні варіанти.
• Системна архітектура інтернету речей (System architecture of IoT)
Основна ідея курсу — розширити базові уявлення студентів про Інтернет речей. Під час курсу з нами працювало три викладачі, кожен з яких задіяний у реальних проектах та добре орієнтується у сфері. Приємно, що у нас в університеті є такі ж викладачі, але ставлення у студентів до них чомусь інше. У нас потрібно бути дуже натхненим щоб піти викладати в університет, якщо ти дійсно працюєш у сфері викладання. Хоча, можливо це моє уявлення, а насправді все працює по-іншому.
Повертаючись до викладачів у Турку, перший — “дядько, який махає руками”, як він себе називає. Під час лекцій він розповідає про сучасний стан ІоТ систем, не зупиняючись на базовому понятті “розумного будинку” — дуже цікаво слухати про впровадження цих технологій у медицині, аграрній сфері, кораблебудуванні та ін. Інформацію з лекцій та рекомендовану літературу було використано мною для написання курсової роботи у Львівському університеті.
Другий викладач зосереджується на практичному підході до цих речей. На більш простих прикладах систем він дає зрозуміти як усе працює зсередини. Власне, перше індивідуальне завдання було від нього — курси вищої математики в університеті не були даремними, бо їх довелось застосовувати. Було цікаво розділяти завдання на різні процесори для їх швидшого виконання та розібратись у роботі MPEG-2 декодеру з відео. Я з нетерпінням чекав на наступне індивідуальне, яке виявилося не менш цікавим та допомогло підготуватися до іспиту з курсу.
З третім викладачем ми працювали у групах з трьох людей, але мені не сподобався його підхід до викладання. Викладач є дуже хорошим у своїй сфері, але донести свої знання йому не вдалося, оскільки студенти мали виконувати пункти практичних завдань, що не дало достатнього розуміння та можливості мислити критично.
Курс закінчувався іспитом, який тривав 4 години, хоча у мене виконання завдань зайняло 2 години. На мою думку, це чудово, оскільки ти не відчуваєш тиску часу та спокійно виконуєш завдання.
• Проектний менеджмент (Project management)
Предмет, який поєднував теорію та практику. Мені дуже сподобався підхід до викладання чоловіка з Росії та ставлення до індустрії у його країні. Правда, до strong Slavic accent доводилося звикати декілька лекцій. Зазвичай перед заняттям необхідно було прочитати певні параграфи з книги, по яким робився підсумок на лекції. Згодом студенти розбивалися на команди та працювали над практичною реалізацією цих параграфів у проектах.
Зрозуміло, що за декілька хвилин неможливо зробити нічого серйозного, але це змушує миттєво застосовувати знання. Наприклад, нам необхідно було прочитати декілька параграфів з ризик-менедженту, огляд яких був зроблений на лекції. Згодом ми презентували можливі ризики під час планування поїздки у Стокгольм, побудови будинку, стадіону чи розробки певного програмного забезпечення.
Окрім цього, учасники курсу були розбиті на команди та прописували плани виконання проектів відповідно до вимог, які наведені в індивідуальному завданні. Це вимагало великої роботи та контролю, але в процесі приходить усвідомлення того, як працювати з командою та використовувати вивчений матеріал, наприклад діаграми Ганта, плани закупівель, прописування бюджету, ризиків, відповідальності всередині команди і т.д. Класною практикою є запрошення гостей, які працюють у сфері. Експерти розповідали одну з тем, по якій студенти заздалегідь готувалися та мали змогу задавати питання стосовно практичності вивченого матеріалу та інших питань по темі.
Курс закінчувався фінальним планом виконання проекту, який тричі презентувався викладачу впродовж предмету, та написанням звіту з лекцій із гостями, у якому підсумовувалися матеріали з курсу та практичний досвід запрошених лекторів. Позитивним моментом була можливість проходження сертифікації IPMA для проектних менеджерів. Мені вдалося успішно скласти тест та отримати сертифікат, що значно підвищує можливість працевлаштування після закінчення університету.
• Бережливий стартап програмного забезпечення (Lean Software Startup — не впевнений стосовно коректності перекладу українською)
Дядько-мотиватор, який був задіяний у більше ніж 20 стартапах, а на даний момент перебуває у шести. Викладач яскраво демонстрував на чому потрібно зосередити увагу при розробленні власного продукту чи наданні послуги та речей, яких варто уникати. Згодом, система схожа з предметом, описаним вище — учасники розбиваються на команди та пропонують свої ідеї, які представляються перед всіма. Тебе культурно «тролять» та пробують вказати на слабкі місця та можливі ризики ідеї вашої команди. Проте кожну групу направляють на “правильний шлях” та допомагають реалізувати ідею, навчаючись в процесі на помилках та допомагаючи уникнути тих, які були допущені викладачем у його практиці.
Моя команда працювала над ідеєю розробки навігації всередині приміщень. Впродовж курсу ми розробили два прототипи програми, яка дозволяє людині знайти конкретне місце у будівлі, подивитися інформацію про речі, які її цікавлять та можливість забронювати приміщення. Окрім цього, було розроблено Business Canvas Model та Модель Платформи для розуміння подальшого бачення розвитку проекту. Більше того, завдяки зв’язкам викладача та хорошій співпраці університету з місцевими компаніями, у нашої групи була змога представити ідею проектному менеджеру з програми розвитку розумного міста у Турку та продемонструвати роботу прототипу відповідальній за впровадження новітніх технологій людині в університеті.
Оцінювання проводилося на основі 4 презентацій (Gates) впродовж курсу та написанні щоденного плану, у якому вказувалося конкретна робота кожного члена команди під час роботи над проектом.
• Досвід роботи у школі (School experience)
Напрям “комп’ютерні науки” скажете ви і викладання? Так, спільного мало, але у сфері англійської я доволі багато зробив до 21 рочку, а зараз продовжую віддалено працювати над курсом для викладачів англійської TESOL від державного університету Арізони у США. Тому досвід Фінляндії у сфері освіти був одним з основних пунктів у моєму мотиваційному листі.
У цьому курсі також активно поєднується теорія та практика. Перед лекціями ми читали певний матеріал (система освіти у Фінляндії, загальнонаціональний навчальний план і т.п.), який потім обговорювався із учасниками курсу. В процесі нам презентували додаткову інформацію, над якою згодом студенти працювали вдома. Мені запам’яталася лекція, де ми обговорювали використання соцмереж у навчанні та говорили стосовно тиші в класі.
Окрім лекцій у нас була певна кількість годин, які студенти мали провести у школах спочатку спостерігаючи за уроками, а згодом навчаючи дітей. Під час занять потрібно занотовувати хороші речі, а згодом аналізувати уроки. Окрім цього, заохочувалася робота в позакласному житті, наприклад, ми з дітьми ходили на лижі та презентували Україну для учнів початкової та середньої школи. Під час проведення занять була надана велика кількість зауважень та поправок від викладачів, що мотивувало покращувати свої знання у цій сфері та формувати власне бачення позитивних та негативних сторін у Фінській системі освіти.
Курс закінчувався підтвердженням виконаної кількості годин викладання, огляду занять та участі в позакласному житті, надсилання нотаток з огляду занять та лекцій, написанням звіту з курсу і груповою презентацією з учасниками з різних країн.
• Онлайн-коучинг з пошуку кар’єри
Один із найбільш практичних курсів який мені доводилося вивчати в моєму житті. Коучинг не є курсом та за нього не ставилися бали, але тренери є викладачами з декількох університетів у Турку і мають власний Офіс кар’єри, у який має змогу прийти кожен студент та порадитися стосовно кар’єрних можливостей, подачі на роботу, написання резюме і т.д.
Кожен учасник курсу мав змогу працювали на онлайн-платформі Moodle, виконуючи як групові так і індивідуальні завдання. Курс тривав 8 тижнів, а на завдання доводилося приділяти близько 1-5 годин в тиждень. Тренери дозволили визначити сильні сторони характеру студентів та зрозуміти чим саме вони хочуть займатися. Окрім цього, була надана велика кількість ресурсів для пошуку роботи та пророблена ґрунтовна робота над резюме, мотиваційними листами та платформи LinkedIn.
Цей курс допоміг мені усвідомити як я бачу своє робоче життя та на які позиції я бажаю подаватися і як це зробити ефективно.
