Враження про перебування за програмою обміну Erasmus+ в Болонському університеті (Італія)
Анастасія Реутенко – Факультет міжнародних відносин, Еразмус+, Болонський університет (Італія)
The oldest university of Europe, people from all over the world and Italian lifestyle…
Мій 2019 рік почався з приїзду у Болонью – справжню перлину північної Італії та Мекку для італійських і міжнародних студентів. Для мене Болонья стала стрибком у невідоме, відмовою від звичного ладу життя і виходом із зони комфорту, втім зараз, після кількох місяців життя тут, я розумію, що все це було недарма. Болонський університет вміє надихати, створювати усі необхідні умови для навчання та розвитку, а також змусити тебе зрозуміти, що тобі насправді подобається вивчати у межах твоєї, здавалося б, вже такої знайомої спеціальності.
Чого чекати від Болоньї?
Хоча Болонья і сприймається як «великий студентський кампус», вона може запропонувати своїм мешканцям та раптовим туристам значно більше. Місто має 3 місцеві назви: la rossa (червона) – завдяки типовому кольору більшості будинків, la dotta (вчена) – як уклін в сторону Болонського університету та la grassa (товста) – бо, повірте, спробувавши місцеві різновиди пасти та соусів, у вас не залишиться жодних питань щодо доцільності такої назви.
Болонські portici: саме так виглядають типові вулиці міста
З тих речей, які дивують у перші дні перебування у місті, це portici – так звані аркади по всьому центрі міста та деяких інших районах, які «накривають» собою тротуари, що особливо приємно під час дощу або надто спекотних днів. Більш того, portici внесені у список Світової спадщини ЮНЕСКО та, якщо ви захочете піднятися на одну з найвищих точок Болоньї San Luca, вони супроводжуватимуть вас до самої вершини. До того ж, значним плюсом Болоньї є невелика кількість туристів, на відміну від багатьох інших міст північної Італії. Болонья є прекрасним місцем для навчання та роботи, але не настільки перевантажена людьми, як Флоренція чи Венеція, що, особисто для мене, є надзвичайною її перевагою. Втім, вона відрізняється від інших італійських міст, перш за все, тим, що завдяки величезній кількості міжнародних студентів та викладачів, створюється певний мікс культур і поглядів на життя, таке собі глобальне середовище для розвитку та обміну знань.
Початок життя у Болоньї
Тепер, коли ви маєте певну уяву про це неймовірне, не схоже на будь-яке інше, місто, час повернутися назад то питань практичних, адже саме з них починається поїздка. Усі бюрократичні процедури часом відбирають багато сил та енергії, але насправді їх владнати досить легко, починаючи з відкриття італійської візи, закінчуючи отриманням виду на проживання. Болонський університет сам купляє квитки на літак для ерасмусівців, чим значно полегшує і без того наповнене різними офіційними процедурами життя. Міжнародний офіс університету підтримує студентів на кожному етапі мобільності, надаючи усю необхідну інформацію та радо відповідаючи на усі запитання студентів. Також не забувайте фактор «італійського підходу» до бюрократії. Після фрази одного з працівників офісу про те, що на residence permit треба податися в межах 7 днів після приїзду, «проте ніхто нічого не скаже, якщо це буде в межах 10ти», ми віднесли документи на одинадцятий день і зробили «Take it easy» своїм підходом до усього італійського офіціозу. Чесно, це пішло лише на користь: італійці в держустановах самі не дуже хочуть перевіряти у вас усю стопку паперів та перевантажуватися діалогами англійською мовою.
Виклики міжнародному студенту
Якщо вся бюрократія є просто необхідним моментом переїзду, то наступні два фактори можуть стати проблемою.
1) Житло. Ситуація з житлом у Болоньї не просто жахлива, вона катастрофічна. Потрапити в гуртожиток досить важко, проте не неможливо – треба лише подаватися туди одразу як дізнаєтеся про те, що їдете у Болонью. Однак, треба бути готовими до того, що усі гуртожитки знаходяться далеко від університету та коштують часом дорожче, ніж місце у квартирі в центрі. Проте плюсом життя у гуртожитку є, безперечно, постійне перебування в студентському середовищі.
З пошуком кімнати (самому чи з кимось) все ще важче. Безліч студентів та робітників постійно шукають тут житло, тому вільні місця розбирають майже одразу. До того ж, багато хто з власників хоче, щоб людина жила у квартирі мінімум рік або одразу в оголошенні вказує «no Erasmus». Університет з самого початку надає список сайтів, на яких можна шукати житло, але на цьому допомога від нього, на жаль, закінчується. Існує організація SAIS (Student Accommodation and Information Service), яка допомагає зв’язатись з власниками та пропонує певні варіанти житла. Проте і тут не факт, що щось із запропонованого вам підійде. Можна також шукати в групах на фейсбуці, але з цим варто бути обережним і не передавати гроші наперед, а, краще за все, користуватися такими групами, вже знаходячись у Болоньї, щоб одразу дивитися на кімнати власними очима. Що я порекомендую зі свого досвіду: шукайте оголошення виключно в італійських групах та на сайтах, не сподіваючись на допомогу української діаспори, адже часом краще жити з італійцями і не розуміти їх, аніж з українцями, які тут мають специфічне ставлення до життя та саморозвитку, створюючи студентам зайві проблеми.
2) Мова. Будьте готові до того, що більшість італійців не спілкується англійською. Особливо старше покоління, яке зазвичай і працює у державних установах. Перед приїздом обов’язково подивіться онлайн-курси італійської мови, бо це значно спростить вам життя: навіть базовий рівень мови може стати у нагоді у період адаптації. Натомість, більшість студентів та викладачів прекрасно розмовляє англійською, тому проблем з цим впродовж самого процесу навчання немає. За перший місяць Ерасмусу ви звикнете до італійського акценту в англійській мові і будете сприймати його як належне.
Лайф-хаки: як полегшити своє життя у Болоньї
– Не бійтесь питати про те, що вас хвилює: ще до поїздки цікавтеся про все наперед у тих, хто вже був на навчанні у Болонському університеті. Під час самої мобільності також задавайте усі важливі запитання компетентним людям. Пам’ятайте: чогось не знати і не розуміти цілком нормально, а італійці завжди раді допомогти усім, чим зможуть, навіть не розмовляючи англійською, вони спробують владнати усі ваші проблеми.
Fontana del Nettuno – одна з прикрас центральної площі Болоньї
– У більшості європейських міст існує таке прекрасне явище як Free Walking Tour, і Болонья не є виключенням. По суті, це близько трьох годин поринання в атмосферу міста, його історію і культуру, прогулянка основними пам’ятками з місцевим гідом, якому після цього ви за бажанням залишаєте йому чайові. Саме завдяки цьому туру у свій перший день в Болоньї я дізналась багато цікавого про саме місто та почала трохи в ньому орієнтуватись.
– Італійську сім-карту варто купувати одразу, з першого дня перебування у місті, адже це вирішує купу проблем, починаючи з постійного підключення до 4G і закінчуючи тим, що згодом потрібно мати італійський номер для відкриття рахунку і безлічі інших бюрократичних справ. Для цього треба лише прийти в магазин будь-якого оператора зв’язку та мати з собою паспорт.
– Надзвичайний плюс бути тут міжнародним студентом – це можливість придбання спеціальної карти для пересування на громадському транспорті в Болоньї та трохи за її межами (окрім дороги до аеропорту). Ціна цієї «магічної» карти всього 10€ на рік!
– В Болоньї діють дві масштабні студентські організації: ESN (Erasmus Student Network) та ESEG (Erasmusland). Обидві займаються організацією подій для студентів, від колективних подорожей до вечірок. Вони відповідають за розважальну частину студентського життя та сприяють тому, щоб ерасмусівці знаходили якомога більше нових знайомих та почували себе як вдома. Більш того, з картками від цих організацій ви отримуєте знижки у Ryanair та FlixBus, а також у багатьох закладах міста.
Подорож у Ріміні та Сан Марино від організації ESEG
– Подорожувати з Болоньї дуже легко. По-перше, через її вдале розташування, за період мобільності можна бюджетно об’їздити усю північ Італії. Подорожувати реально хоч кожні вихідні, адже перевізник trenitalia пропонує безліч квитків у всі великі міста країни. Про гроші можна не хвилюватись, адже Болонья є досить дешевим містом (у порівнянні, звісно, з іншими містами Європи), тож стипендії від програми з головою вистачить на поїздки. Планувати подорожі в інші країни Європи теж досить легко, особливо якщо їздити через Мілан, адже в цьому місті набагато більше рейсів від європейських лоукостів.
А тепер до головного: що все ж таки з навчанням?
Приїжджаючи до Болоньї в перший день, вказаний у запрошенні від університету, дізнаєшся, що маєш більше двох тижнів на адаптацію у місті. Часто це залежить від факультету: філологи починають навчання майже одразу у лютому, біологи чекають аж другого тижня березня, а ось міжнар насолоджується «свободою» перші два тижні, чого цілком достатньо для того, щоб прийти на пари з мотивацією одразу поринути у науку.
Студента-міжнародника зустрічає не звичайна будівля університету, а справжній палац – Palazzo Hercolani. Розташований в центрі міста, побудований наприкінці 18 століття та неймовірно гарно оздоблений усередині, він одразу вражає і дає зрозуміти, що Школа політичних наук (місцевий факультет міжнародних відносин) користується тут особливою пошаною. І дуже скоро ти починаєш розуміти, чому Болонський університет і досі вважається одним із кращих університетів Європи.
Palazzo Hercolani – болонська школа політичних наук
Перш за все, це ставлення до студентів. Ніхто ніколи не буде примушувати тебе щось робити насильно, змушувати виступати, коли ти того не хочеш, або докоряти тобі в чомусь. Ти – доросла людина, яка свідомо обрала навчатися в університеті та поглиблювати свої знання, отже твоє навчання – виключно твоя відповідальність. Також тут одразу відчувається різниця між бакалавратом та магістратурою: вимоги вищі, а отже і працювати треба наполегливіше. Напевно, в цьому увесь плюс – отримати досвід навчання по Ерасмусу, коли ти аж на 5 курсі – тоді ти набагато більше цінуєш цю свободу і дорослий підхід до студентів.
Навчання протягом семестру у Болонському університеті не є складним. Тут найчастіше пари проводяться у вигляді лекцій: весь семестр тобі дають усі необхідні знання та можливість обговорити складні питання з курсу, а на іспитах потрібно буде показати, що ти вивчив за півроку, а до того ж прочитати ще пару книг, щоб глибоко розуміти дисципліну. Система оцінювання тут 30-бальна. Іспит проводиться у вигляді письмового або усного опитування, часто треба написати письмову роботу на ту тему з курсу, яку студент хоче дослідити глибше, або зробити групову презентацію. Найголовніше – ще до початку навчання на сайті може знайти детальну інформацію про курс, викладача та методи оцінювання. Самі курси можна вільно обирати та змінювати впродовж семестру, головне зареєструватися на іспити та вказати обрані дисципліни у своєму навчальному плані. Спілкування з викладачами відбувається в особистому порядку через університетську пошту. Це створює атмосферу персоналізації освіти та прибирає фактор ієрархічних відносин «викладач – студент». Словом, уся система італійської освіти змушує тебе закохуватися у світ Болонського університету кожного дня все більше.
Я вивчаю тут чотири курси, максимально не схожі один на одного та на програму навчання в ЛНУ. Перший курс стосується стратегічної науки та фокусується на ідеях великих стратегів минулого та практичних проблемах ведення війн сучасності. Система оцінювання на цьому курсі досить стандартна – лекції від основного викладача та гостьових лекторів, декілька книг на самостійне опрацювання і письмовий іспит наприкінці семестру. Також раз на семестр організовується поїздка за місто задля вивчення на практиці театрів бойових дій часів другої світової війни.
Фото зроблене під час навчальної поїздки у Parco Storico di Monte Sole
Наступний курс веде професор, який називає себе політичним філософом та працював у різних університетах світу, а його курс «Проблеми етики та соціальні зміни» викладається цього семестру вперше та стосується важливих етичних викликів сучасності. Тут також відбуваються гостьові лекції, а фінальні бали залежать від якості написаної письмової роботи. Знову ж таки, одразу відчувається європейський шарм у підході до завдань: на питання «Які вимоги до написання роботи?» професор відповідає, що єдина вимога – це бути оригінальним та індивідуальним, висловити власні думки, основані та особистому досвіді та з урахуванням свого бекграунду. Чи ви коли-небудь чули такий список вимог? Для мене це було приємним сюрпризом.
Мій третій курс у Болонському університеті має довжелезну назву, але по суті вивчає соціологічний підхід до написання конституцій. Не зважаючи на те, що право не є моєю спеціалізацією, цей курс викликав у мене неабиякий інтерес, адже професор-голандець, який сам є «новачком» у Болоньї, зробив цю сферу науки своєю спеціалізацією та зумів довести, що такий підхід є актуальним та вартим вивчення. До того ж, кількість студентів на цьому курсі невелика, тому кожний має час висловити свою думку та обговорити з викладачем ситуацію у власних країнах. Тут для отримання кредитів треба успішно здати midterm (по суті наш модуль), написати ґрунтовну письмову роботу на будь-яку тему, яка стосується проблематики курсу, та брати активну участь в обговореннях на парах.
Четвертий і останній курс, який я тут вивчаю, також викладається вперше, має назву Digital Journalism (так-так, це теж вивчається у школі політичних наук) та проходить лише один раз на тиждень, проте триває цілих 4 години. Тут треба працювати в групах, лекції поєднуються із виступами студентів, презентаціями, обговореннями статей сучасних теоретиків та дискусіями з гостьовими лекторами. Деякі італійці вирішили, що вимоги для здачі цього курсу заскладні, тому вирішили здавати його як non-attending students. Така опція є і в ерасмусівців, просто треба розуміти, що в такому випадку підготовка до іспитів буде складнішою, а можливості задати хвилюючі тебе питання не буде.
Однак, італійці не були б італійцями, якби не залишили собі простір для відпочинку. Весняні канікули, наприклад, тут займають цілих 10 днів. До того ж, період мобільності триває аж до кінця липня, проте, якщо ти здаєш усі іспити з першого разу у травні, то маєш повне право відпочивати усі два місяці літа. З організацією відпочинку студентські спільноти Болоньї радо допомагають, пропонуючи придбати літні тури ще з початку березня. До того ж, найближче курортне місто – Ріміні – знаходиться досить близько, всього за півтори години їзди на поїзді від Болоньї.
Пікніки у Giardini Margherita тут звична справа для студентів
Що ж відбувається поза навчанням та студентськими подіями від Ерасмусленду? А тут вже Болонський університет дає надзвичайний вибір того, чим зайняти свій вільний час. По-перше, ти можеш вчити італійську безкоштовно, але тільки починаючи з рівня А2. Університет має свій лінгвістичний центр, проте, щоб потрапити до нього, треба пройти письмовий та усний тести і виділити час на 2 заняття в тиждень по 2 години кожне. Саме з часом на вивчення італійської в мене була проблема, адже серйозні вимоги та велика кількість завдань вимагають багато зусиль, тому від занять у лінгвістичному центрі довелось відмовитися. По-друге, університет пропонує власні заняття спортом. Платформа UniOne надає можливість відвідувати як групові заняття, так і спортзал, а на абонементи діють студентські знижки. Також, для вдалого вивчення обраних дисциплін, університет пропонує безліч бібліотек та залів для навчання, розташованих по всьому місту, тому, якщо вам, як і мені, незручно вчитися вдома, така розгалужена система для підготовки до пар прийдеться до вподоби.
На останок скажу, що, звісно, на початку перспектива провести півроку в незнайомій країні хвилює та бентежить, але проходить час і ти вже помічаєш, що, окрім навчання та відпочинку, ти, як справжній італієць, п’єш еспресо за барною стійкою, з закритими очима розрізняєш, який соус треба додати до якої пасти, та здатен провести непогану екскурсію болонськими вулицями. Італія надихає та заспокоює, даруючи гармонію та забезпечуючи новими знаннями. Весь цей досвід безперечно того вартий, тому не задумуючись кажіть «Buongiorno!» відкритим можливостям та насолоджуйтесь кожним моментом італійського життя.