Враження про перебування за програмою обміну Erasmus+ в Університеті Гронінгена (Нідерланди)
Софія Домарацька – Факультет міжнародних відносин, Еразмус+, Університет Гронінгена (Нідерланди)
Про навчання по-обміну мріє чи не кожен студент. Для когось – це можливість поїздити по Європі, для когось підтягнути мову, або знайти нових друзів-іноземців. Але, є й ті, для яких Еразмус- це, перш за все,можливість нових викликів та тестування своїх можливостей.
У мене все почалося з ідеї і неймовірного бажання. Далі, декілька років за партами ЛНУ і місяць ходіння по кабінетах за підписами, і нарешті мрія стала реальністю – Софія на обміні в Нідерландах.
Куди я попала?
(або коротко про мій приймаючий університет)
• Університет Гронінгена знаходиться на півночі країни і входить до списку 100 найкращих усвіті;
• 11 факультетів;
• 130 000 випускників;
• 32 000 студентів (з них 7 700 міжнародих);
• 50 бакалаврських програм (з них 36 викладаються англійською);
• серед випускників Нобелівський лауреат, перший президент ЄЦБ з Нідерландів і перша жінка студент в країні;
Про свої маленькі перемоги, виклики і безцінні уроки, які я отрималаза час обміну в Університеті Гронінгена хочу розказати далі.
Критерії відбору ‘are there for a reason‘
Те, що від кандидатів вимагають високого рівня іноземної мови, академічної успішності та громадської активності не забаганка української бюрократії.Давайте поясню, чому я вдячна за вимоги, які ставить ЛНУ до всіх, хто мріє про обмін закордоном. Перш за все, це спрямовує потенційно успішних студентів до ретельної роботи над собою. Kомусь треба підтягнути іноземну, хтось після пар в універі просиджує час за комп’ютером, замість того,щоб працювати над проектами, а в когось не вистачає мотивації читати нудний семінар. Еразмус може стати винагородою за пророблену роботу, якщо ви станете одним із щасливчиків, але в найгіршому випадку в процесі гоніння за тим, щоб пройти на програму ви змінитесь на краще. По-друге, як я вже сказала, критерії відбору ставлять високу планку, і щоб її досягти треба принаймі навчитися балансувати між навчанням і громадською активністю. Пройшовши на програму, ви вже будете готові до нового ритму життя і сам обмін не стане стресом чи великою несподіванкою. Тому, не бійтеся, якщо на початку першого курсу у вас немає ніякої громадської активності та сертифіката про знання мови.Нехай критерії відбору слугують орієнтиром, а не суддею ваших недостатків.
Знати чому ти це робиш допомагає
В мене є дивна тенденція, я шукаю нових пригод коли життя стає рутинним. Впродовж перших двох курсів університету мені вистачало челенджів які переді мною ставив мій улюблений ЛНУ. Було над чим працювати і куди рости. Але, в певний момент, мені стало мало. Я була готова до нового рівня викликів. Життя в іншій країні і навчання на англійській звучало як те, що треба,хоча,мушу признатись – було трохи страшно. Але, я поставила собі ціль – протестувати чи зможу я бути академічно успішною в англомовному середовищі? Чи вистачить в мене знаннь, щоб писати розгорнуті відповіді на екзаменах і висловлювати аргументовану думку на семінарах? Чи знайду я спільну мову з іноземними студентами? З такими думками я покидала Україну три місяці тому.
Минулого тижня я здала на перевірку свою семестрову роботу про інтервенції США в Латинській Америці і підтримку диктаторських режимів. Все перевіряєтьяс на плагіат. Жодних позичань з інтернету, тільки аналіз першоджерел. Я думаю, що добре впоралась, і можу розраховувати на хороший бал. Так, на це пішло багато сил, і я б напевно давно розчарувалась навчанням в Гронінгені, якби саме такі виклики не були причиною чому я сюди приїхала. Але, я до цього готувалась, тому глибоко вдихаю і далі за роботу.
Вчити те, що цікавить простіше
Незважаючи на 40 годинний навчальний тиждень, мені подобається. І велику роль тут зіграли предмети, які мені дозволили обратина факультеті Мистецтв (тут, це гуманітарний факультет –Arts & Humanities). Давайте поговоримо про систему викладання на їх прикладі.
Іноземна мова (шведська) — 2 пари на тиждень з носієм мови, де ми тільки говоримо і слухаємо. На самостійне орацювання 2 розділи підручника і ще 2 письмові завдання кожного тижня: твір і щоденник, в якому ти розписуєш, які медіа джерела ти слухав того тижня.Раз на два тижні у нас екзамен. В класі зазвичай 8-9 учнів тому нам всім вистачає уваги викладача.
Американські cтудії — лекція, на якій викладач презентує історичний контекст, і семінар де ми читаємо першоджерела (документи, промови, наукові дослідження) і обговорюємо їх. Найбільше мені подобається, що під час семінарів оцінки не ставляться, викладач працює як модератор і лише провокує дискусію. Тоді в класі панує вільна атмосфера і не так страшно сказати неправильну думку.В середньому кожного тижня обсяг читання – 150-200 ст.
Європейська політика і суспільство — предмет має таку саму структуру, тобто семінари та лекції, але вся краса в деталях — активна підготовка починається перед лекцією, бо кожної неділі в нає є «Reading report» у формі короткого есе-аналізу прочитаної л-ри, який має бути завантажений для перевірки. Після цього, лекція пояснює контекст тої чи іншої події, а семінар дає можливість обговорити конкретні приклади і концепти, що стосуються теми і закріпити їх в пам’яті. Обсяг читання тут менший – до 100 ст.
Оцінки по всіх предметах виставляються за результатами письмового екзамену в електронному вигляді, який можна перездати через два місяці. Якщо підсумувати, то ритм навчання нагадує нашу напругу перед сесією. Через те, що семестр поділений на 2 четверті, після 7 тижнів предмет вичитується і потрібно писати екзамен. Але, останнім часом, я ловлю себе на думці, що теми, які ми проходимо настільки цікаві і різноманітні, що не хочеться щоб вони закінчувались так швидко.
Мати можливість проводити вільний час подорожуючи, це величезний бонус, але лише невелики відсоток життя студента по-обміну
Поки, мені вдалося поїздити по сусідній Німеччині, Швеції, Данії, ну і, звичайно, в самих Нідерландах є на що подивитись. Кожен раз у мене перехоплює подих від краси, яка мене оточує, за що я безмежно вдячна.Куди б я не поїхала – скрізь чарівна, старовинна архітектура і хороша їжа. Але, хочу розвіяти міф, Еразмус – це не тур програма по Європі (як може здаватись з усіх фотографій та розповідей). Все, звісно, залежить від країни, університету, і самого студента, але для себе я зрозуміла, що подорожі під час обміну – це щось типу десерту – і ніби хочеться, але треба мати міру і знати коли їх планувати. Так само знати куди хочеш поїхати і не втрачати голову від можливих варіантів (бо їх насправді багато!) щоб потім не мати турбот в універі чи з фінансами.
Високий рівень життя впливає на свідомість і заохочує до студента-еразмувця до нових звершень
Коли для тебе створені всі умови для комфортного життя і навчання, включаючи величезну бібліотеку, новесенькі аудиторії в яких тепло, комфортний гуртожиток, доступні і якісні продукти в магазині, відсутність заторів на дорогах (всі на велосипедах ганяють) – ти відчуваєш себе важливим членом суспільства і хочеш робити все можливе, щоб жити саме в такому середовищі — де тебе цінують і поважають. От вам і весь секрет Європи.
Еразмус був моїм експериментом, який перетворився на щось більше. За місяці перебування в Гронінгені, я не тільки побачила на що здатна, але й виросла як в академічному так і в особистому плані, засвоїла багато уроків. Про деякі з них ви вже знаєте. Можу говорити про цей досвід до самого ранку, тому не соромтеся і питайте, онлайн або як побачите мене навесні в стінах рідного ЛНУ, коли я буду закривати сесію.
Лишу насамкінець такий меседж для студентів, які мріють або вже збираються на обмін: не бійтесь виходити за рамки того, що знаєте і вмієте, ставте собі виклики і одного дня, ви прокинетесь з величезним багажем досвіду і знаннь, і тоді, жодні критерії відбору чи оцінювальні комісії не будуть вам страшні!
