Враження про перебування за програмою обміну Erasmus+ у Загребському університеті (Хорватія)
Олександра Євдокимова – Факультет міжнародних відносин, Еразмус+, Загребський університет (Хорватія)
Про цю програму багато говорять і пишуть. “Після Еразмусу ти повернешся іншим”, – дуже популярна фраза. Але чому? Чим капітальна зміна середовища, місця проживання та, не буду приховувати, великий емоційний удар так приваблюють молодь? Я розповім вам свій погляд на це з точки зору Загреба.
Мерч має значення
Наміри
Я з тих людей, хто взяв Еразмус за мету ще перед вступом. Багатий досвід та можливості були ледве не визначеним критерієм обрання Львівського університету та факультету міжнародних відносин. Я чомусь твердо планувала на кінець 2 курсу мобільність в іншій країні. Батьки казали “не поспішай”, але я до цього йшла. Оцінки на кожній сесії. Громадська активність. Постійний прогрес в англійській. Питання до старшокурсників з досвідом та мотивація від них. І що? Вдалося. А от щодо напрямку – ніколи не знала. Ви можете схопитися за окрему країну або навіть ВНЗ. Це дуже непоганий шлях. Але я нічого не знала про Загреб перед тим, як надсилати заявку. І зараз я ні про що не шкодую, адже не факт, що я б колись дослідила Балкани, якби не Еразмус.
Вхід у студмістечко
Акліматизація
Отже, вся (а вона стандартна) процедура документів позаду, і я рухаюся на південь Європи. Немає сенсу заперечувати, що #exchangeexperience – це стрес. Але приймаючий університет дійсно робив багато для його мінімізації. Нам дуже швидко відповідали на листи та купили квитки на літак.
Сам же Загреб дуже швидко став близьким. На столицю місто не дуже схоже, більше на Львів. За гарної походи тут взагалі дуже комфортно, але й без того: транспорт відмінний, місць – на будь-який смак, архітектура гарна, та ми ще й розуміємо практично всі надписи (хорватську дуже легко сприймати). Менталітет недалекий від нашого, велика гостинність. А от що здивувало з перших днів – дозвіл палити ледве не в будь-якому закладі (донедавна можна було навіть в університетах) та дуже часті порушення правил пішоходами. Але в цілому – це як старша сестра для нашої країни, що пішла далеко вперед, але нас все ще багато чого пов’язує.
Беремо участь у LEAP Summit – міжнародному саміті для студентів, педагогів, підприємців та молодих лідерів разом з Юлією Мазур, ще однією еразмусівкою в Загребі з ЛНУ ім. Франка
Приймаюча сторона
Отже, Університет Загреба найбільший на Балканах . Більше 30 факультетів та 3 великі гуртожитки. Мені вдалося поселитися в найбільший та (плюс бути українцем) найкомфортніший – Студентський дім Степана Радіча. Це спонсороване Єврокомісією маленьке містечко в півгодині їзди на трамваї або велосипеді від центру з 12 корпусами, 4 різними кафетеріями, , спортзалом та магазином, кімнатами для навчання. Останні – це взагалі великий плюс, якого мені бракуватиме. Хоч атмосфера й робоча, але люди майже щовечора ті самі, тому на якийсь раз починаєш з ними вітатися. З ранку великий натовп прямує на зупинку, а навесні та влітку на галявині збираються «Радичеві вечори» – грають на гітарі, співають, приносять смаколики. Поруч озеро та парк. Ціла студентська цивілізація.
Факультет політичних наук дуже маленький, проте викладацький склад вирізняється досвідченими професорами, що викладали і більше 10 років в США та країнах ЄС. Одна з викладачів тільки повернулася з Оксфорду, і предмет, який вона викладає, — частина великого проекту.
Коротко мій навчальний план: 1. Pop Politics: дуже цікава дисципліна, що розбирає поведінку політиків, роль їхніх сімей, іміджу, висловлень та благодійності. 2. Protest Politics: складний предмет, що вимагає підґрунтя, але дає широке розуміння демонстрацій, пікетів та соціальних рухів. 3. Electoral Systems: сухо теоретичний, але не менш корисний предмет про типи виборчих країн світу та еволюцію виборчих прав для різних соціальних верств. 4. Political Ideas in Films: філософування над фільмами та пошук політичного підтексту, впливу легендарних, здавалося б, геть не політичних картин на тенденції. Додатково – онлайн курс з хорватської мови.
Семінари нічим не нагадують наші, відбуваються одразу після лекції. Суть – у дискусіях, наведенні прикладів (дуже цінується згаданий досвід зі своєї країни), групових завданнях та аналізі. Від популярної в наших універах «зубрьожки» й сліду немає. Усі матеріали завантажені на єдиний портал. Книги купувати/шукати не треба – все є в кабінеті студента, а якщо пишеш есе, завжди можеш попросити професора підкинути літературу. Те, які умови створені для нас, викликає не тільки бажання вчитися, а й захват від того, що ти робиш та скільки всього дізнаєшся. Скажу чесно, що я не очікувала від Хорватії такого чудового підходу.
Майстер-клас з африканської кухні
Соціалізація
От тут можна писати безкінечно. ESN (Erasmus Student Network) розвинена на 5 балів. Кожного тижня 100% є подія: майстер клас з бачати, вечір міжнародної кухні, хокейний матч, візит до тваринного притулку, пікнік на озері. Вибирай та ходи. Через відсутність суворого конкурсу для більшості студентів ЄС, на відміну від українських, тут далеко не всі їдуть з метою старанно вчитися, тому розваги цілодобові. В якийсь момент люди перестають знайомитися та шукати нові компанії, тому що таку кількість комбінацій «ім’я/країна/який-не-який фактик» помістити в мозку неможливо. Історії тут справді приголомшливі: люди приїжджають з дуже далеких країн. Ні в кого немає цього нехтування як «недостатньо крутою країною для поїздки». А от більшість найближчих знайомих у мене заводиться саме в подорожах.
Подорож у Боснію та Герцеговину
Подорожі
Тут їм сприяє все: стипендія, географічне положення, люди. Варто написати в груповий чат, чи ніхто не бажає на вихідних махнути в Бєлград – і поїздка готова. Балкани несподівано гарні! І національні особливості гідні уваги: від страв до власної абетки. Їздити дуже легко, безліч напрямів та шляхів. Добре розпланувати собі дедлайни з навчанням – та на вихідних сміливо в інше місто! За півтора місяці на моєму рахунку їх вже сім У тому числі Сербія та Боснія й Герцеговина.
Можливості
Звісно, після нашого міжнару не гасне прагнення постійно щось відвідувати. Була нагода побувати на триденному масштабному саміті LEAP та невеликій зустрічі з Послом Данії в Хорватії. Шансів багато, але не всі зустрічі проводяться англійською – от єдиний мінус.
Зустріч з Послом Данії в Хорватії
Підсумок
Описувати я можу цей період мого життя ще дуже довго. Я це й роблю, але на окремій сторінці в Фейсбуці. Але якщо підсумувати, то … Так, я тут наймолодша (великий відсоток учасників вже пишуть докторські та ніяк не можуть зрозуміти, як сюди занесло 18-річну дівчину). Так, я дуже сумую за родиною. Так, адаптувавшись до цієї системи освіти, буде складно повертатися до попередньої. Але всі сумніви на рахунок «Чи погоджуватися на Загреб» зараз здаються мені кумедними. Це було найкраще рішення і найкращий шлях виходу із зони комфорту. Якщо ти студент і зараз читаєш це – напиши мені! Я поділюся всім, чим можу. А коли приїду – ми можемо зустрітися на каву, і я ще детальніше розповім усі тонкощі. Не втрачай Еразмус-шанс!
Оперний театр та велосипед