Софія Романюк та Дар’я Платонова – Юридичний факультет, ОП “Право”, Університет Сен-Кантен-ан-Івелін (Франція)
Дар’я Платонова:
Моя участь у програмі Erasmus у Франції, в Університеті Версаль Сен-Кантен-ан-Івелін (UVSQ), стала неймовірно важливим і змістовним досвідом, як з академічної, так і з культурної точки зору. Ми навчалися на загальних університетських курсах разом із французькими студентами, що дозволило нам поринути в атмосферу навчання в іншій культурі та взаємодіяти з місцевими студентами. Навчальний процес був чудово організований: викладачі не навантажували нас великою кількістю домашніх завдань, натомість акцентували увагу на обговореннях і практичних прикладах. Вони також проявляли глибоку турботу про наш ментальний стан, що додавало відчуття підтримки. Особливо приємно було, що як українців нас прийняли з великою повагою.
Важливо зазначити, що ми мали змогу взаємодіяти не тільки з французькими студентами, а й з іншими інтернаціональними учасниками програми Erasmus — студентами з Італії, Австралії, Кореї, Японії, Словаччини, Болгарії, Німеччини, Англії та Туреччини. Всі вони були надзвичайно доброзичливі і легко йшли на контакт, що зробило атмосферу в університеті дуже дружньою і відкритою.
Однією з особливостей навчання в університеті було те, що викладачі часто згадували ситуацію в Україні, що допомогло студентам краще зрозуміти наш контекст. Багато з них виявляли зацікавленість, запитували про події в Україні, і нам доводилося часто коригувати їхні уявлення, адже вони нерідко піддавалися російській пропаганді.
Ми активно поширювали українську культуру, зокрема взяли участь у благодійному протесті в Парижі проти російського екоциду, організованому громадською організацією UAnimals. Як людина з Херсона, я мала можливість висловити свою позицію, звертаючи увагу на наслідки російської окупації, зокрема руйнацію Каховської ГЕС та постійні обстріли. Цей захід об’єднав не лише нас, українців, але й французів, які активно підтримували нашу справу.
Програма Erasmus+ значно розширила мої горизонти, зокрема через курси міжнародних відносин, які я вивчала. Це дало мені змогу краще розуміти глобальні політичні процеси та зв’язки, яких мені бракувало, навчаючись лише національному праву в Україні. Вивчення таких предметів, як «Вступ до міжнародних відносин» і «Вступ до американських політико-правових вчень», відкрили мені нові перспективи щодо сучасних проблем світу.
Щодо дозвілля, я насолоджувалася часом, проведеним у Версалі та Парижі. Версаль – чудове, затишне місто з гарними вуличками, антикварними магазинами та, звісно, величним палацом. Париж вражав своєю енергією, і я мала можливість відвідати численні музеї, зокрема Лувр і музей д’Орсе, а також насолодитися прогулянками Сеною та побачити знаменитий відреставрований Нотр-Дам-де-Парі. Також я пробувала на кладовищах Монпарнас та Пер-Лашез, на яких віддала шану біля могили Симона Петлюри а також могил відомих композиторів, письменників і виконавців, таких як Едіп Піаф, Оскар Уайльд, Каміль Сен-Санс, Фредерік Шопен, Джим Моррісон та інші. Усі державні музеї і виставки, які ми відвідували, були доступні для нас безкоштовно або з великою знижкою завдяки студентським картам європейського зразка, виданим університетом на час перебування в країні. Це дозволило нам значно зекономити та насолодитися культурними пам’ятками.
Моє перебування у Франції стало для мене не тільки академічним, але й життєвим досвідом. Я набула нових знань і переконань, а також мала змогу представити Україну на міжнародній арені. Цей досвід кардинально змінив моє ставлення до життя і моє бачення світу, а також допоміг зрозуміти важливість міжнародної співпраці та обміну.
Я однозначно рекомендую студентам з України брати участь у таких програмах обміну, як Erasmus, і вважаю, що вони мають величезний потенціал для розвитку та розширення світогляду. Особливо рекомендується для студентів ЛНУ ім. Івана Франка, адже такий досвід не тільки збагачує академічно, але й допомагає відкривати нові горизонти для особистого розвитку.
Софія Романюк:
Ще кілька років тому я навіть не думала, що зможу навчатися за кордоном. Однак, навчаючись у другому семестрі другого курсу, я вирішила скористатися чудовою можливістю та спробувати подати заявку на участь у програмі академічної мобільності ERASMUS+ для навчання у Франції, в Університеті Версаль-Сен-Кантен-ан-Івлін, у першому семестрі 2024–2025 навчального року.
І в квітні 2024 року моє життя змінилося – я отримала лист від ВМЗ, що мене номіновано на участь у програмі. Перше з чим мені довелось зіткнутися – це велика кількість листування та заповнення величезної кількості документів англійською мовою. Хоча це було непросто, я сприймала це не як перешкоду, а як частину захопливого шляху до нових можливостей. Одним із наступних випробувань стало оформлення візи для проживання. Це було непростим завданням, оскільки мені довелося їхати до Києва, проте ця поїздка мала й приємний бік — я вперше відвідала нашу столицю.
Першим етапом нашого перебування стало знайомство: всіх іноземних студентів зібрали разом, щоб ознайомити з університетськими корпусами та дати можливість встановити перші контакти. Перший тиждень був присвячений адаптації та знайомству з Францією – ми разом відвідали Париж і Версаль, спробували себе у скелелазінні та активно спілкувалися з іншими студентами з різних країн. Це був чудовий шанс обмінятися враженнями, розповісти про свої країни та досвід навчання. Особливо важливою для нас була можливість розповідати про Україну, її культуру, а також про те, як ми навчаємося і живемо в умовах війни.
З початком навчання найцікавішою особливістю стало те, що ми самостійно складали власний розклад і обирали предмети. Це мало як свої переваги, так і виклики. Серед плюсів – можливість обрати курси, які справді цікаво вивчати, а також сформувати зручний графік занять. Однак були й мінуси – багато цікавих предметів могли накладатися один на один, що ускладнювало вибір.
Оскільки ми – студенти-юристи, які навчалися виключно англійською мовою, наш вибір курсів був доволі обмеженим, адже більшість правових дисциплін викладалися французькою. Проте нам вдалося знайти кілька захопливих предметів. Зокрема, на курсі з міжнародних відносин ми вивчали актуальні світові проблеми, багато дискутували, аналізували статті, і особливо цінним було те, що викладачка добре орієнтувалася в ситуації в Україні. Це дозволяло нам часто порушувати тему війни та ділитися власним баченням подій «зсередини». Також ми вивчали право Європейського Союзу і багато інших дисциплін, де ми вивчали правову систему США, обговорювали вибори президента, проводили дебати, проводили дебати, де мали представляти свою позицію, та досліджували економічні виклики сучасності.
Окрім правових дисциплін, ми також відвідували курси французької мови, які допомогли нам не лише покращити мовні навички, а й глибше пізнати французьку культуру. Це було чудовою можливістю представити українську культуру через мову, музику, національні страви, традиційні інструменти, символіку та одяг.
Сам навчальний процес також відрізнявся від звичного нам: не з усіх предметів передбачалися лекції чи семінари, наявність осінніх канікул, а перед екзаменами студенти зимові канікули, що давало додатковий час для підготовки.
Важливою частиною мого перебування у Франції стало знайомство з її культурою. Ця країна виявилася напрочуд привітною та залишила в мені бажання повернутися сюди ще раз, а також поглибити знання французької мови.
Завдяки студентському квитку я мала можливість безкоштовно відвідати безліч музеїв, зокрема Лувр (Musée du Louvre), Орсе (Musée d’Orsay) та Оранжері (Musée de l’Orangerie). Натхнення дарували не лише всесвітньо відомі картини, а й сама атмосфера Парижа та Версаля – їхні затишні вулички, маленькі кав’ярні, автентичні магазинчики, вражаюча архітектура та загальна любов до мистецтва.
Окрім естетичних вражень, я також відкрила для себе французьку кухню. Спробувала класичні страви – цибулевий суп, равликів, тартар, багети, різноманітні сири та багато інших гастрономічних шедеврів.
Особливо цінним відкриттям стали українці-волонтери, які регулярно організовували акції на підтримку України, збирали кошти для ЗСУ та пригощали всіх охочих. Було надзвичайно приємно долучитися до них і спостерігати, як багато французів щиро переймаються нашою боротьбою та підтримують Україну.
Мій період навчання у Франції в межах програми Erasmus+ став для мене унікальним досвідом, який значно розширив мій світогляд. Це були місяці насиченого навчання, цікавих знайомств і культурних відкриттів. Я отримала не лише нові академічні знання, а й безцінний досвід спілкування в міжнародному середовищі, що допомогло мені краще зрозуміти різні правові системи та глобальні виклики.
Ця програма навчила мене самостійності, гнучкості та відкритості до нового. Я мала змогу представити Україну у французькому університеті, ділитися нашим досвідом та культурою, а також відчути потужну підтримку іноземних студентів і викладачів. Попри всі труднощі, з якими довелося зіткнутися на шляху до цього навчання, воно безперечно було того варте.
Erasmus+ для мене – це не лише про навчання за кордоном, а й про можливість будувати міжнародні зв’язки, змінювати уявлення про світ і показувати, що Україна – це сильна, незалежна країна з талановитою молоддю. Цей період назавжди залишиться важливою частиною мого життя, сповненою неймовірних спогадів, нових знань і натхнення для майбутніх досягнень.
Дякую Львівському національному університету ім. Івана Франка за таку чудову можливість!
