Чому Фінляндія — найщасливіша країна у світі?
Владислава Флерчук – Факультет міжнародних відносин, Ангеліна Горпиненко – Факультет міжнародних відносин, Спеціальна програма обміну, Університет Ювяскюля (Фінляндія)
Moikka! Ми – Влада та Ангеліна, студентки 4 курсу факультету міжнародних відносин, зараз завершуємо своє двосеместрове навчання за програмою академічної мобільності в Університеті Ювяскюля (Фінляндія). За цей час відкрили для себе повністю нову культуру, занурились у світ мальовничої природи Фінляндії та намагались зрозуміти, в чому ж секрет особливого фінського стилю життя. Історій назбиралось багато! Тому сьогодні хочемо поділитись, чим запам’ятовується чи чим вражає Фінляндія кожну з нас найбільше. Ангеліна розповість детальніше про фінський менталітет та цікавинки університетського кампусу, а Влада – про пошук північного сяйва та особливості навчання у фінському університеті.
Ангеліна:
Якщо б мене запитали, чим для мене є Фінляндія, я б одразу зазначила наступне: національна автентичність, стабільність і стійкий розвиток, культура сауни та унікальний підхід до екології. Ця країна не схожа на жоден регіон Європи, навіть на скандинавський, з яким нерідко Фінляндію асоціюють. Так, на перший погляд можна побачити колосальну схожість: спільна історія, політичні цінності, яскраво виражений мінімалізм у всіх сферах життя, ба навіть зовнішність, притаманна мешканцям Півночі. Але чим більше пізнаєш Фінляндію, тим більше починаєш розуміти, наскільки фіни цінують, маніфеструють та дбають про «власне».
Фінський менталітет – фіни традиційно стримані та небагатослівні. Часто буває, що іноземці сприймають це за невихованість чи відчайдушні спроби уникнути бесіди. Насправді ж, ця риса є всього лиш частиною фінської ідентичності. Фіни цінують особистий простір більше, ніж будь-що інше – так, тут не звикли до small talk, міцних обіймів при зустрічі чи надто активної жестикуляції. Натомість звикли дотримуватись дистанції: чи то громадський транспорт, чи університет, чи будь-яка інша соціальна інтеракція. Проте досить парадоксальним є те, як фіни поєднують у собі таку інтроверсію і відкритість: якщо вам все таки вдалось завести розмову з фінами, то можна помітити, наскільки вони гнучкі, дипломатичні й тактовні співрозмовники. Вони цінують ініціативність, проактивність та повагу до своєї держави та культури. Певно, ця унікальність сформована історією країни, адже протягом тривалого часу Фінляндії доводилось балансувати між найбільшими політичними акторами на міжнародній арені з метою власного виживання. Під час Холодної війни країна маневрувала між політичною прихильністю до СРСР, стратегією військового нейтралітету та економічною співпрацею із Заходом. CРСР прагнули закріпити залежність Фінляндії від своїх систем, використовуючи для цього військові засоби, примус, утиски фінської мови, і все це з метою її знищення та асиміляції. Саме це сформувало у фінів потужне відчуття національної ідентичності та етнічної приналежності. 5 лютого 2023 року, навіть відбулось щорічне святкування Дня народження Йогана Рунебенга – фінського поета-націоналіста, автора гімну Фінляндії. У цей день фіни піднімають безліч національних прапорів вулицями міста, а також готують смачнюще однойменне «тістечко Рунеберга» (runebergintorttu).
Владі запам’яталась неймовірна краса північного сяйва, а також особливий смаколик Фінляндії… У звʼязку з особливостями географічного розташування країни, тут досить часто в період з вересня до березня можна спостерігати північне сяйво. Наші пошуки розпочались в один вечір жовтня, коли інші українці, які перебувають з нами тут почали писати про те що бачили щось в небі. Спочатку було велике здивування, через те, що багато людей казали що в центральній Фінляндії це явище досить рідке і потрібно бути неймовірно везучою людиною, щоб натрапити на нього. Коли ми пішли на так зване «полювання за північним сяйвом», спочатку нічого не було видно. Але як тільки ми навели камеру телефону на небо, перед нами відразу зʼявились зелено-сині вогники. Це нас дуже здивувало і дізнавшись про існування спеціальної програми, яка сповіщає про наявність північного сяйва в регіоні, ми почали кожного вечора очікувати на повідомлення. Одного разу ми вийшли на вулицю ввечері та були налаштовані знову діставати телефон в пошуках північного сяйва крізь камеру, тому, що в нашому регіоні сяйво слабке і людське око не здатне побачити його. Але яким було наше здивування, коли навіть без допомоги камери та телефону ми побачили вогники, які наче танцювали на небі. Це була єдина ситуація тут, коли ми на власні очі побачили полярне сяйво.
Також, на моє здивування, у Фінляндії неймовірно поширеною є солодка лакриця (lakritsi фінською) та солона лакриця (salmiakki фінською). Проходячи в місцевому магазині, можна побачити пасту з лакрицею, цукерки з лакрицею, морозиво з лакрицею, газовані напої з лакрицею, а також борошно та хліб. Окрім цього, фіни додають лакрицю до багатьох страв і досить часто в студентській їдальні можна зустріти випічку, яка або містить лакрицю або прикрашена нею.
Владислава:
Хотілось би трішки розповісти трохи більше про власне університет. Кампус університету – це саме те місце, в стінах якого концентрується велика кількість особливостей фінської культури. Наприклад, проходячи крізь студентські простори бібліотеки неможливо не помітити незвичайний підхід фінів до навчання. Спочатку мене дивував їх стиль – в університеті вдягатись класично – не прийнято. Ця північна нація надає перевагу затишку та домашньому стилю, і не важливо, де ти знаходишся: вдома з сім’єю чи на формальній нараді в університеті. Вважається, що такий підхід сприяє навчальному процесу та допомагає студентам відчувати себе більш вільними в колективі.
Крім того, можна помітити, як викладачі проводять лекційні та семінарські заняття у вовняних шкарпетках, адже комфорт (навіть під час викладання) = пріоритет. Такоє у спортивному корпусі університету є…сауна! Їх навіть дві – для чоловіків та жінок. До того ж, вона є безкоштовною та доступною для кожного студента. Дізнавшись про існування сауни прямо в університеті, я справді була приємно здивована. Ми, міжнародні студенти, звикли до цього елементу фінської культури у нашому гуртожитку, житлових будинках, комплексах відпочинку тощо. Але можливість скористатись сауною, приміром, після пар стала черговою несподіванкою.
Якщо говорити про сам навчальний процес, то Влада може зазначити, що екзаменів в університеті майже немає, оскільки більшість викладачів вважають їх досить стресовими для студентів. Замість них, семестр завершується різними формами контролю. Якщо це предмет, що повʼязаний з вивченням мови, то оцінку студент може отримати відштовхуючись від виконаних завдань протягом семестру та модулю в письмовій формі, який відбувається на останній парі. Якщо це предмет, що повʼязаний зі спеціальністю, тоді він може завершуватись написанням есе або так званим learning diary. Learning diary виявився для Влади досить цікавим досвідом, бо це свого роду онлайн-зошит в який треба протягом семестру записувати матеріал з лекцій та нотатки з прочитаних статей, які надсилав викладач.
Окрім есе, learning diary та модулів, також є групові проєкти. Їх суть полягає в тому, що студенти, які мають один предмет, поділені на групки й раз на тиждень маю зустрічатись для обговорення матеріалу який викладач дав опрацювати на групову зустріч (це може бути як відео, так і наукова стаття). Одна людина з групки має документувати, що було обговорено під час зустрічі й в кінці зустрічі надсилати матеріал викладачу для оцінювання. Одного разу, у Влади мала бути пара з фінської, але викладач в той час перебував в Ісландії. Для того, щоб не переносити пару, він студентам дав завдання, ходити по місту та практикувати фінську мову — на спеціальному сайті він створив свого роду «quiz», де була зображена мапа міста і зірочками були відмічені локації, які треба було відвідати. Приходячи в ту локацію, наприклад в супермаркет, треба було знайти певний відділ, який на сайті було написано фінською, та записати відео повідомлення що цей відділ означає та які продукти там можна знайти. Також на фінальний результат з більшості предметів впливає відвідуваність, адже для того, щоб отримати всі «credits» за предмет необхідно відвідати 80% пар.
Як підсумок, хотілось би зазначити що програми академічної мобільності як Еразмус+ часто забезпечують можливість отримати доступ до найсучасніших знань та методик, які можна використовувати в своїй діяльності. Навчання в університеті може допомогти зробити крок вперед в освітньому процесі та розвитку кар’єри, а перебування в іншій країні дає можливість познайомитися з новими людьми, які можуть стати вашими колегами, друзями або навіть бізнес-партнерами у майбутньому. Крім того, такі програми допомагають навчитися жити самостійно, вирішувати проблеми, з якими раніше не стикалися, та взаємодіяти з іншими культурами та мовами.
